Міський етюдник

1

шлях до готелю
знаходиш наосліп
поміж індійських крамничок
й маленьких кав’ярень
з незмінним прийменником “під”
під баранами
як завше накурено й людно
під голубами
голубиться двійко закоханих
тільки повітря
напоєне запахом фрезій
не дає тобі права
забути що ти чужа

2

місто
виринає на рівні очей
сліпучим спалахом
ілюмінації
так наче каже
не все ще підкорено
місто
продається відверто
зі всією начинкою
вікон-вітрин
так
наче кличе
себе звоювати
місто
тебе провокує
забути про вимір
у якому його не існує –
міста

3

зустрічатися виключно в чужих містах
не знати провулків і дешевих кав’ярень
горнутися лише серцями
і не дай Боже зрадити себе словом

4

вдягати на холод
рукавички із сірої замші
і здаватись слабкою
місто утримує час
у годиннику-вежі
йти у ранковій імлі
повз поснулі будинки
і прислухатись
до монотонного шурхоту
підмітачів
відігрітись в кав’ярні
що відчиняється першою
і цього разу замовити
трохи вершків
до ранкової кави

5

сумувати пастельно і тихо
пастельно і тихо
так відцвітатимуть айстри
в міському сквері
відсилати e-mail’ом листи
до найкращої подруги
і дотемна гуляти
поблизу костелу Антонія
повернутись додому
в горнятку запарити чаю
і ні з того ні з сього
злякатися власного спокою