1 перфокарта зими чорні грудки ворон у заметі а ми тринькаємо на каву – ти – трамвайний квиток я – півгодини у бібліотеці нема на нас митника – часу пара над синім горнятком знаю так недоречно випорпувати з пам’яті як із промерзлого снігу профіль дівчини із крамниці цукерок мале цуценя лиже руки стану йому мамою – на мале цукерку бачу крізь око вікна – та дівчина тобі усміхнулась 2 Холодно, майже боляче. Сонно мені, сліпо. Як молоко коров’яче, Сніг на долоні сипле. Певно, усе ще з осені – Яблука у вітрині. Може, чужою гостею Стану для тебе нині. 3 мовчу мовчу а все ж – ти маєш і мене і осінь і сад у вікні і гітару і бутель з вином і білу стіну чого тобі ще не занадто?