Це вулиця Ліста. Це місяць, либонь, листопад. Навала прозорості неба у чорній оправі. І цей перехожий – смаглявий і юний Синдбад. І ми – не чужі. І зустрінемось, може, на каві. А снилося: море, холодне й тривожне вночі. Чорніє причал у старому порту. І небавом, Узявши на плечі сувій дорогої парчі, Ти сходиш на берег багатим купцем-мореплавом. І щойно в кварталах погасять останню свічу, І море затихне, і зорі ряхтітимуть тьмяно, Ти діву русяву ховаєш у срібну парчу – І мить не минає, і пахне русинка медвяно. Це вулиця Ліста. Танцюють сльозинки в очах Від шалу осіннього сонця. Кінець листопада. У сивих заметах, либонь, дотліває парча. Калюжі і брук – іграшкові порти для Синдбада.