Чи є в світі молодиця, Як та Дума чорнолиця? Бережіться, добрі люде, — Всім тепера лихо буде. Дума серце, Дума любка, Дума патрана голубка, Дума смирна, як ягничка, Дума цяця-молодичка. Гей, суспільності вершечки, Поживайте пиріжечки, І казенні, і приватні, Смачні, теплі, ще й безплатні. Попоївши, спіть у просі; Вам нема страху в запросі, Не насупить свого личка Дума цяця-молодичка. А Грицьки, Стецьки й Омельки Вже не прагнуть хай земельки: Всі ж вони в земельку ляжуть, А коли лягать — їм скажуть. Що там плата заробітня, Поки є полова житня; “А нема, то й те дурничка”, — Скаже цяця-молодичка. Хай собі живуть і хлопи, Сіють, жнуть, кладуть у копи, А поїсти й ті зуміють, Що не жнуть і що не сіють. Дума дасть нові закони, Добрі кари й заборони, Ощастить нас невеличка Дума цяця-молодичка. І не буде вже кричати Наша третя, наша мати. Як розмови час настане, На міністрів тільки гляне! Ті ж нам зроблять і без мови Всі спасенні постанови, І на згоду, як теличка, Мекне цяця-молодичка.