Умій суддю свого жаліти, Тяжкі гріхи йому прости, Та ж він людина, як і ти: У нього дома жінки, діти, Їм треба грошей принести, І треба - ніде правди діти - З лайна собачого зуміти Державний злочин довести. Хотів би ти в тій шкурі бути? В дугу свій горб і совість гнути? Собача доля! Зрозумій І не топчи багно в болото. Жалій суддю свого достоту, Як ми жаліємо повій.