Ми серцем голі догола. Т.Шевченко В тюрмі, за ґратами, в неволі Мені приснилася… тюрма. Але не ця. Ні ґрат нема, Ні варти. І всього доволі. І світ — ідилія сама. І люди — стовпище моголів З кокардами, а серцем голі: Кричать, а мова в них німа, Полуда очі заступила, На світ їм глянути несила, Всі ждуть… початку чи кінця? Відпущення гріхів чи страти? І гупають об ребра-ґрати Безвинно-заячі серця.