Я іду по шляху незнакомому, Перегортаю вічності сторінки. Бо і сам не відомий нікому я, Бо не чекаю й сам я на свідки. Я — нічий. Я — ніхто. Мене не знає історія. Мій девіз — несталість і несподіваність. Хочете? Я заримую зараз: істерія. Я остроїв поезію в стрій, ні разу не надіваний.