Березню снилось: він ще в березах, ще під корою соки дрімають. Грім на порозі гримнув луною. Луснула брунька – квітень розкрився. Вітром палючим сосна стрепенулась впала додолу крапля живиці. Скільки ж чекати цвіту-привіту? Хочеться випить сонця ковточок. Так забаглося соком кленовим – крапля по краплі згасити спрагу. Хочеться взяти стежку за руку та й повести, мов дитину, до гаю. Стати в березах і довше слухать, як розмовляв мурашка з весною.