Боже, встань, чому заснув, Чом про нас зовсім забув? Шлях злодіїв — наче цвіт, їм не криють злидні світ, Ми ж тобі свічища ставим, Кожнодень молебні правим,- І усіх ти нас забув. Постимо, мов у пустелі: В піст не тонемо у хмелі, Ходимо в святі міста, Молимось і вдома, й там. На псалтир хоч не зважаєм, Та напам’ять його знаєм,- І усіх ти нас забув. Вчуй же, боже, крик наш, гук, Дай маєтки нам до рук, Ми тоді тебе прославим, Злоті свічечки поставим, І всі хмари взолоченні Зашумлять пісні священні,- Лише дай грошви на вік!