Під березу їжачок Наносив сінця стіжок. Хоч і знає їжачок, Що під сіном спить грибок. От прокинувся грибок, А на нім лежить стіжок!.. — Ой їжаче, їжачок, Забери кудись стіжок!. Не послухався їжак: — Проживеш ти, грибе, й так! І розсердився грибок, Вперся в землю — і стіжок Розлетівся, наче пух. Їжаку забило дух. Сів і хлипає їжак: — Я ж не знав, що буде так!..