За народними мотивами В день врожаю так і сяк Змайстрував їжак вітряк: Стіни дранкою покрив, Крила з лубу поробив. Вітер вдарив із борів, Вітер крила закрутив — І посипалась мука У приполи їжака; І на радощах їжак — Руки в боки — і в гопак! На вітряк тюпком, бігом Звір посунув із зерном. Два мішки ведмідь приніс,— Ледве-ледве в двері вліз. Борсучище-лежебок Притаскав один мішок, У куток мішок поклав І на ньому задрімав. Потім всунувсь в шубі кріт. Хоч і лився з нього піт, Але він волік овес — На кисіль піде увесь. Цап з цапихою удвох Принесли сухий горох, Бо з горохом пиріжки Полюбляють їх дітки. Зайця теж не брала лінь — В торбі він приніс ячмінь. Свині ж возять на возах Кукурудзу в качанах, Бо її вродило так, Що не вмістиш і в вітряк. Хитруватий злодій-лис Лантух гречки тихо вніс, Поклонився низько всім: — Я уже м’ясця не їм, Перейшов на пампушки, На гречані галушки. — Та озвавсь з коша їжак: — Ой не так, не так, не так! Ще сьогодні хижий лис У зубах куріпку ніс! — Як розсердиться кабан: — Знову, лисе, за обман! Ти і гречку десь украв, Бо не сіяв, не орав! — Лис мерщій із вітряка, Кинув гречку в їжака. Запитав звірів їжак: — Може, зробимо отак: Для куріпчиних дітей Змелем лантух гречки цей? — Вірно! Зробимо отак! — Загукав увесь вітряк.— А підступних злодіяк Ми не пустим на вітряк! — Вітер вдарив із борів, Вітер в крилах загудів, Вітер крила закрутив,— І муки тугий струмок Ллється зразу у мішок. Знов не витримав їжак — Потягнуло на гопак, А за ним ведмідь присів,— Закружляв танок звірів, Всюди стукіт, всюди гук, Аж прокинувся борсук: — Не жалійте, звірі, ніг! — Крикнув він і спати ліг. З їжачихою їжак Ходять кругом так і сяк. Із крота вже ллється піт — Не жаліє кріт чобіт: — Гей, давай, давай, давай І на щастя, й на врожай! — Цап з цапихою удвох Весь розсипали горох, А вітряк все хить та хить — Це танцює так ведмідь: — Ось ударте ще отак, Щоб гойднувся весь вітряк! — Навіть заєць із дітьми Б’є підлогу чобітьми: Лис вже зайця не ляка, А в мішки тече мука, А в мішки тече мука!