Стоять веселі соняхи у цвіті, На їхніх віях досвіт будить бджоли — Це степом, наче мати, ходить літо, І колос нам віщує добру долю. Ой літечко-літо — Пшениця-яриця, Та дзвін медоцвіту, Та схилене жито. У житі, як в хаті, живе перепілка, У неї дрібненьких діток аж вісьмірко, Та гарно маленьким у житньому світі, Де сонцем і зерном колишеться літо. Ой літечко-літо — Пшениця-яриця, Та дзвін медоцвіту, Та житечко: — Жити!..