В моє вікно, немов у ціль, Спадає соняшний потік: У ньому — човник серед хвиль — Тінь літака, що ось утік. Моє вікно — кіноекран, А там горби і пишний сад, І автостради звичний стан: Рух авт весь день туди й назад. Туман заслону розпростяг Над містом, що у далині. Прожила б так усе життя… Та чи лиш світу, що в вікні?