Адрієн Річ. Уламки – 5. Відкриття

Сьогодні вранці: читала Сімону Вейл
про втрату ласки

випила склянку води

згадала сон що розбудив мене:

хтось, кілька їх
вдерлись в мою кімнату
і хочуть вбити

я кличу ім’я твоє
ритм двох його складів
дзвенить крізь сон

знаю що надаремне
знаю
що спиш не чуючи

ім’я твоє викрикую
немов закляття

мов знак що його роблять

забобонні

єдині вірні цього світу