“Чи можна жити в світі без любові, без ніжності, без людського тепла, без дружньої і щирої розмови? Скрізь розцвіли зрадливі квіти зла: чеснота нині — хамства панування, підлота павутиння розплела… Чи всі шляхи ведуть в розчарування? Невже не буде за любов і труд слів вдячності, заплати і признання? Як сплямить чисту душу лайки бруд, як заплює брехня все найдорожче, що лишиться з омріяних споруд? Чи у фіналі життєвої прощі уже нема рятунку для душі, щоб у житті лишитись переможцем?” “Життя — не торг. Думки про зиск лиши! Любов — сама в собі є зиск прекрасний усім, кому вона — життя рушій, хто вірний сам собі і мрії власній.” 1982