Будильник. І злобно твердить циферблат, що ось у кімнаті — чверть сьомої. Немає квитків поворотніх назад у сни, вже тому, що чверть сьомої, що час підійнявся. Біжить. Усі йому услід. Ось вмикають мотор. Але час має власну швидкість: забувається мислей складний узор і розмов уривається нитка, як лиш вранці вмикають мотор. А десь понад часом — хмари і — хоч поруч мотор утіка — у бруньках десь — весняні чари — і спокійно пливе ріка — несвідомі, що час спішить.