Не до мистців, не в пантеон поетів прийшов, щоб слави лавр прийняти на чоло: — ще не настав той час, щоб бути лиш естетом, закривши очі на добро і зло. Прийшов він у столицю дипломатів — країни невідомої поет — щоб про забутих світові сказати беззвучним докором, що коле мов стилет. Прийшов він до байдужності фасаду, прийшов, мов виклик до усіх сумлінь, — народу мовчазного амбасадор, посол від незчисленних поколінь. 1964