Ельзе Ляскер-Шюлєр – Вельтшмерц

Я — розпалений вітер пустині,

Що охолов і взяв постать людини.

Де сонце, щоб мене розчинити,
Де грім, що міг би розбити!

Мов Сфінкс, моя кам’яна голова
Гнівом своїм небеса визива.