“Надія” — щось пернате На сідалі в душі — Співає пісеньку без слів Всі дні і ночі всі. Звучить найкраще в бурі — І сумно бурі цій, Що може вб’є в пташині Тепло людських надій. Я чула звук цей на морях І там, де льоду край — Та не сказав ніколи птах: Себе — хоч крихту дай!