Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. Так з надр землі пробившись, джерело дає розлив гамованій напрузі. Будь, життєтворче радісне тепло, супутником найкращої з ілюзій. Яка у сонця весняного міць, що зрушує життя нового повінь! Ключі до незбагненних таємниць в теплі простої людської любові. 1962