Раніш не було ще смертi, потім тінь її доростала до тіні моєї на міру, потім знову ж лежала об кут оперта, неначе в рулоні папірус. А сьогодні вона під рукою щоденно, кожна ніч моя нею багата, і чекає — близька і моя — на мене, мов книжка ще не розтята.