Над заметом, як птах вишу: там пожежа, тут знемога… У мою вітчизну — тишу жодна не веде дорога. Не почують, не напишуть: йдуть бої — як вістку дам я? Про мою вітчизну — тишу вже пропала навіть пам’ять. Птах крилом по хмарах пише — пер у нього позичаю: про мою вітчизну — тишу вістки жодної немає.