…жонґлер водить пальцем по ґлобусі, а нас там нема. Віра Вовк. Триптих. Bliss was it in that dawn to be alive, but to be young was very heaven! William Wordsworth Віро, чи чуєш в далекому Ріо? Ми є! Ми з’явились на ґлобусі! Метеором несподіванки для світу, що зустрів нас переляком, упередженням. Міняються скалі вартостей: вороги виявляються потенційними союзниками, а друзі — гіпокритами, еґоїстами, що хочуть зберегти за собою виключну монополію на свободу. Але ми є, ми будемо! Мої плечі сьогодні випрямлені новою гідністю, я часто усміхаюся, читаючи світову пресу. Ми вийшли на арену з піднятою головою і нас — нарешті! — помітили. Яке щастя дожити до цього чуда, коли мрія приречених стає буденною дійсністю, коли вже не кров революціонерів, а розважливий розум державників, не крик руїнників, а впертий труд реформаторів будують справжнє майбутнє. Ми є, ми будемо. Нас не зможуть більше заперечити. Випиймо, Віро, шампанського за наше завтра. Будьмо! 30 серпня 1991