Марина Цвєтаєва – “Поезіям, написаним так рано…”

Поезіям, написаним так рано,
Що я не знала ще, що я — поет,
Що сипались, мов бризки із фонтана,
Мов іскри із ракет,

Що вкралися, мов чортики уперті,
В святилище, де сон і фіміам,
Рядкам про справи молодості й смерті —
Нечитаним рядкам! —

Що здані на поталу магазинам,
(Де їх ніхто не рушить хоч би й раз!)
Моїм цим віршам, мов коштовним винам,
Настане власний час.