Л.і З. — з приязню Сиплеться, стелиться біла метелиця, вітром збиває із ніг. День, наче писанка сонцем розписана, а тут, між горами — сніг. В зелені крузі є клаптик ілюзії: створена штучно зима. Йдемо на лещета, хоч хтось і плеще там, що “снігу ж справді нема.” Мрія засніжена серце розніжила: час зупинився на мить. Сиплеться, стелиться біла метелиця під сонцесвітлу блакить. 1966