Яке прекрасне потойбіччя в пилку твоєму намальоване. Крізь вогняне ядро землі, крізь кам’яну шкаралупу, дійшло до тебе, прощальна тканко в мірі проминальностей. Метелику, ти — всіх істот добраніч! Вага життя і смертi сходить крильми твоїми на пелюстки троянд, що в’януть в дозріванні світла. Яке прекрасне потойбіччя в пилку твоєму намальоване. Який це знак королівський у таємниці повітря.