”…хочу їхати в Єгипет на прощу до єгипетського сонця — вже ж недарма йому такі колосальні святині колись будовано, — певне ж, воно і силу має колосальну, і що ж таке якась мікроскопічна бацила проти його маєстату?…” Із листа Лесі Українки до Н.К. Кибальчич, 15-18 вересня 1909 р. Великий Ра, я теж тобі молюсь, і хочеться, щоб був ти чудотворцем, щоб ласкою чудесного тепла ти міг невиліковних лікувати. О, пожалій дітей, що лиш в зачатті — дай їм велике — на весь світ — життя! …Маґічну силу має чорний друк: він воскресив давно віджиту драму: людина терпить наново, живе, кохає, творить — і росте надія, що промінь сонця вб’є бацилу зла… Давно вже впала вічності завіса, давно трагічний пролунав фінал, а я — молюсь єгипетському сонцю… 1971