Я — земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє — життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, радість життя. Я — земля. Ти спраглий — я можу тебе напоїти. Ти голодний — я нагодую. Ти самотній — я зігрію теплом свого тіла. Я — земля. Тепло моє життєдайне — не власне — позичене: я вся — у полоні сонця: я — насичена сонцем, я — ним щедра. Я — земля. Та без сонця я — мертвий камінь, вигаслий місяць, попіл прагнень, що його не заплідниш більше новим життям. Я — земля. Тепло моє — життєдайне. Я — щедра. Не забирайте тільки в мене сонця. 1970