Ти, мов поет із сонцем у кишені, що ріс тоді, коли росла й трава. Любов, мов серцекружне веретено — і крутиться дівоча голова. Букет, мов зірка, у твоїй долоні — каприз хлоп’ячих майже залицянь. Я вся у вічно юному полоні: тобі — моєї молодості дань. 1952