Бездонний провал сатаніє, І грозить, і звіриться хлань, Із хлані, що вітер повіє, Морозить тьма стонів, зітхань. Скрегоче, гуде у темряві І клубиться чорним вужем, Аж блисло огнями у тьмаві! Який се заклятий терем?.. То пекло! У нім херувими, Що впали в визвольній борбі, Риданнями плачуть страшними, Що сили не мали в собі!.. Хоч плачуть, долоні стискають, Ненависть палає в очах — До неба сто рук витягають, А небо — сповилось в імлах…