Ідуть круги від берегів, На глибінь ринуть, ринуть, Встає, то тихне гнів кругів, Зриваються, то гинуть… Від скель землі іде півкруг І ропіт хвиль рокоче — Чи плесо йде, чи скеля в рух, Чи твань морочить очі? Змінчиві людські думи йдуть, Душа думками грає — І мруть і йдуть, і йдуть і мруть, І цілі в них немає!..