Загуділи водопади, Заридали серед скал, В сонці сяють дві каскади, З зойком мчиться в пропасть вал. Що одна — то біла шарфа З похоронного вінця, А що друга — ревна арфа Жалкується без кінця… Сумовито, без відради, Сам блукаю серед скал, Загуділи водопади, З зойком мчиться в пропасть вал…