Ніч. Б’ють повагом години, До молитви склав я руки. Сім… і вісім… дев’ять лине — Лине, линуть в тишу звуки. Ген на небі меркне зоря, Я молюся, а з молитви Ллється скорбна псалма горя Моє ложе — вістря бритви… Б’є тремтінням лихорадки Дев’ять… десять… одинадцять. У глибоку тьму кімнатки Впало звуків всіх дванадцять.