— Співаче! Най громом поллється твій зов! Той сльози лиш сіє, сей виточив кров, Навіщо збільшати знемогу? Сліз нині на світі у кожного вбрід, О будь моя пісне — дорожний граніті Скрізь горя так много, так много… Най нині шукають в піснях забуття!.. В тобі най могуча життя б’є струя!.. Сіроми ждуть світла, розради! Твій спів будь — веселка, будь сонце і сталь, Най люди забудуть всю людську печаль… Ой серце! Чи я би не радий!..