Марусі Царівна Іріс по млах походжає, Райдугу злоту на світ напинає… Кладе на хмари дрібонькі алмази, Жар-аметисти, рубіни, топази, Кожда хмаринка брильянтами грає, Царівна Іріс по млах походжає. Луком фонтанни жемчужить хмарини, Міниться небо при заході синє… Остань між нами, царівно фонтанни! Великі сонця погасли. Останнє Скане за хвилю… і зчиниться темно!.. Осяй, царівно, печаль нашу земну! А хоч не зцілиш ні одної рани, Царівно Іріс, з людьми най остане Твій промінь ясний!..