Артистові-мадяреві Юліанові Панкевичеві На сонні ниви, на левади Місяць сріблисті ллє каскади, Сипле брильянтів срібні рої На польні рожі і пової. На ясні ниви, на левади Леготом ельфів мчать громади, Ловлять розсипані брильянти, Сльози тремтючі, адаманти. Ловлять розсипані брильянти Сльози тремтючі, адаманти, Линуть зі скарбами на гори У зачаровані комори. У зачаровані комори Ельфи крізь сонні мчать простори, Носять ті сльози, що упали В днину на світі й сріблом стали… Погаснуть зорі — на розсвіттю Вийде людина у лахміттю, Перехреститься, ме орати, Скибу сльозами поливати. За жемчугом зі економ днини Ельфів громада в світ полине, На золотисті візьме вози Дорогі перли, людські сльози…