О, так, я знаю, нам не до лиця З мечем в руках i з блискавками гнiву, Вiйськовим кроком, з поглядом ловця Iти завзято крiзь вогонь i зливу. Ми ж ваша пристань — тиха i ясна, Де кораблями — вашi збитi крила… Не Лев, а Дiва наш вiдвiчний знак, Не гнiв, а нiжнiсть наша вiчна сила. Та ледве з ваших ослабiлих рук Сповзає зброя ворогам пiд ноги, Спиває нiжнiсть легендарний крук — Жорстокий демон бою й перемоги. I рвуться пальцi, довгi i стрункi, Роздерти звички, мов старi катари, Щоб взяти зброю з вашоi руки I вдарить твердо там, де треба вдарить. Та тiльки меч — блискучий i дзвiнкий — Вiдчує знову ваш рiшучий дотик, Нам час розгорне звиклi сторiнки: Любов i пристрасть… нiжнiсть i турботи.