Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч, наче військо мечами двусічними хоче знять вражі голови а пліч. Зброї полиск і гомін розкотистий – се неначе повстання гуде, наче сила народна узброєна без упину на приступ іде. Кожний меч – промінь світла небесного впав згори й знов угору зроста; кожний гук – відгук сили одвічної, що руйнує й будує світа. Людське море, ти, сило народная, з чого ж ти собі зброю скуєш? Що повстане на місці порожньому того світа, що ти розіб’єш ?.. 8.11.1902, San-Remo