Князь Володимир за Дніпром на вловах запізнився. І сам незчувся, як в бору самотній опинився. Дарма, таж не боїться князь ні ворога, ні звіра, водяників, лісовиків розпудить нова віра. Князь може полювати й сам, аби була охота, от тільки зморою лягла полуденна духота.