Темна хмара, а веселка ясна…

Темна хмара, а веселка ясна.
Що ти робиш, дівчино нещасна?
Ореш тугу, сієш на ній смуток,
схаменися, який з того скуток!

Тож не зійде рута

на твоїй ріллі,

а зійде отрута,

жалі не малі.

Хай би туга облогом лежала,
а ти б собі пшениченьку жала.
А в пшениці то мак, то волошки
закрасили б роботоньку трошки.

Ой хто займе постать,

жни та обжинайсь,

як надійде хмара,

то й не оглядайсь!

Буркут, 12.08.1901