«А що тото, моя доню, що тoтo, Що ти личко червоноє ось тото?» – «Любого-м ся, – чи ж не сором? – встидала, Зобачив мя, що-м прядучи дрімала – Тому ж тото, моя мамо, тому то». – «А що ж то є, моя доню, що то є, Що ти ся не зчервоніли обоє?» – «А чей же ми не поглянув на обі… Вергли-смо лиш одним очком по собі – Тото ж то є, моя мамко, тото є».