Гей, браття опришки! Долийте горівки, До ватри прикиньте ще дров; Настрійте ми горло голоском сопівки, А я вам співати готов. Безпечні-смо, доки земля єсть зелена І листям вкривається ліс; По гущах і корчах, де сосна звалена, В галуззях не знайде нас біс. Як птицям свиріпим, так в скалах нам діри, Спимо там спокійно до звізд; Як сумрак найде геть на люди, на звірі, Ми з наших вилазимо гнізд. Барани з полонин дадуть нам печені, Горівка на злую є страсть; А грошей насиплють проїжджих кишені, Поцілуя гуцулка нам дасть. Бакуну принесем з угорськой границі, Дігнати нас трудно конем; Одежі дістанем з жидівськой крамниці І жида до дверей приб’єм. Де гори і бори, яруги скалисті, Для наших там кріпость і дім; Не страшний нам мадяр, як маєш що їсти, Сльота нам не страшна і грім. Веселімся, браття, ще докиля можем, Не довго нам жити дадуть; Як сніги нас здрадять, голови положим, Не будем співати вже тут.