Ти стоїш у мене на порозі. Я дивлюся – і не впізнаю. У кого ти їхало на возі, по чиїм тинялося краю? Хто в любові клявся безупину і в біді, хвалився, не втече, той обом нам цілився у спину, ледве ніч торкнула за плече. Де тебе підстригли так огидно і підфарбували тебе де? -За туманом нічого не видно,– із вікна сусідського гряде. 1984