Ви все ті самі

Ту, що колись підманули
і – до сосни косами,
ви серед дня обминули.
Ви все ті самі.
Голову в попіл мочите
й кажете, що не чуєте.
Вірші, мов кров з мене точите,
днюєте в них і ночуєте.
Хочеться кінчик ножа покохати
серцем, яке замучив.
Смерте, завітай до моєї хати,
я за тобою скучив.

1970