(Із циклу «Ялтинське літо»)
Музику, музику, музику!
Двісті відсутніх лишень.
Дмитре в жидівськім картузику,
витягніть руки з кишень.
Як ви, Тетяно, танцюєте?
Звідки, Сергію, ці па?
Із мікрохвоном гарцюєте,
ніби вхопили ціпа.
Ех би заритися в сіно,
щоб аж по спині мороз!
Ой, не давіть, Валентино,
це не одеський «Привоз».
Впала ціна на олію
в нашого брата в лобу.
Сісти б оце за сулію,
потім погріть коцюбу.
Помню, зграбастаєш дівку
і під осики на став.
Хто це там вже на кінцівку
пану Борисові став?
Знов задиміло у стрісі.
Лесю, давайте чугун.
Що ви моргнули Ларисі,
наче московський шпигун?
В танці, кружляємо в танці.
Кава. Стегно. Реверанс.
Хто там за спинами вранці
ще дограє в преферанс?
Ох, не жили ви на Марсі.
Газ! А які холоди!
В вальсі, в прощальному вальсі
дайте Левкові води.
Нас оточили татари.
Хмару диявол несе.
Пари, ви чуєте, пари!
Ще одне коло й усе!
1993
