(Із циклу «Африка») Такі вже є ми, що своя нам ближча названої мати. Такі вже є ми, що імя з нас кожен хоче власне мати. Хай платні наймити вірші нам підкидають. Та, хоч трісни,– немає пісні в нас в душі, якщо душі немає в пісні. І разом з тим ганчірку в роті котрий десяток літ жуємо? На трьох по два-бо ідіоти. Такі вже є ми… 1964