Запахло травою і лоном жінки… Руки стогоном сповнені квітів, сонця… Пальці-нігті-крижинки долоні роздерли на сни, духмяні, бавовняні. Упаду в конюшину лицем. Проміння знов застигне у тріщинках кров’ю, сіллю… Сонячне павутиння народиться раптом і згасне страшним провіщенням. Хтось розродився неба дорослим знищенням…