Сама собі хвоста вкусила І стегна. У тебе ніц не попросила! Напевно… Як хтось мені під плаття зиркав, Той бреше! Бо одяг мій — лиш безкозирка, Так легше. А ти впізнав мене без плаття Одразу. Аж от закутуюсь у шмаття Образи… Бо всі дізнались в мені щось Сороміцьке. Хоча усе в хвоста зрослось, Наче в кицьки. Від тебе я не хтіла ніц!.. Та Як замах — Цілунок твій не без каліцтва І запах! Ти в пункті “А”, я в — “Б”. Це залік Для профі, Бо склався геть з усіх мозаїк Твій профіль! Ти в пункті “А” тепер коньячиш З минулим, Щоб знать: померло воно, а чи Поснуло. Я в пункті “Б” — не без “стограма” — Безпечна. Між іншим, в платті я так само Доречна?.. Але “стограм” мій — валер’янка На цукор. Через кватирку дощ фіранку Поцупив… Між “А” та “Б” — математична хвороба! Втім, залізниця в нас хронічно- Здорова… Ти — там. Я — тут. Такий екзамен На стійкість. Між іншим, чи тобі так само?.. Настільки?.. Бо залізниця в нас хронічно Працює. Квиток на потяг істерично Танцює: Квиток по вітру полетів Від догадки, Що в ампутованих чуттів Ниють п’ятки…