В моїй палаті номер шість Так тихо, що риплять фіранки. Рвучка рухомість важко їсть Химерний образ полонянки. Я тут віднині оселюсь, Змінявши пульс на калатальце. Я-лже і вже нарешті — плюсь! — Втоплю у блюзі стегна й пальці. Безжальний, жадібний, на склі Мій нагляд за чужим весіллям Кислотно виплакавсь й осліп. У подушках стікаю сіллю. А у волоссі жовтий гість Уважно в’яже млосні гнізда. Мою палату номер шість Провітрять в день твого приїзду…