Налюбилася ТАК, Аж потріскались губи, Аж пошарпались стегна, Спластелінились руки… Загорнула у шарф Свою скошену ніжність, Свої ватяні пальці, Поціловану шкіру. Еротична і тиха, Зіжмакала вечір, Відродилася тілом, Припинила тремтіти. Симпатично й самотньо Насьорбалась кави, Умочила в тій каві Свій стоп-кадровий погляд… Знаєш, майже-сестричко, А я би хотіла Трохи світла набрати З Твого погляду нині. Я Тобі би зігріла Молока і долоньки. Я би слухала вічність, І було би не доста. Я б Тебе малювала, Як умію, пастеллю. Був би потім портрет З тихим підписом “Жінка”. Я б його присвятила Всім жінкам, що не Фройдом, А веселковим сексом Філософії вчились!..